- востаннє
- [воста/н':еи]
присл.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
востаннє — присл. Останній раз … Український тлумачний словник
востаннє — присл. (останній раз), наостанку, наостанок, наостанці, наостаннє, увостаннє … Словник синонімів української мови
востаннє — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
заговляти — я/ю, я/єш, недок., загові/ти, і/ю, і/єш, док., заст. Востаннє їсти скоромне напередодні посту … Український тлумачний словник
наостанку — присл. Під кінець, укінці, на завершення всього. || В останній раз, востаннє … Український тлумачний словник
наостаннє — присл., рідко. Те саме, що востаннє … Український тлумачний словник
попрощатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Залишити щось… … Український тлумачний словник
увостаннє — присл., розм. Те саме, що востаннє … Український тлумачний словник
уостаннє — присл., рідко. Те саме, що востаннє … Український тлумачний словник
цілування останнє — Обрядова частина відспівування, під час якої рідні та друзі померлого, прощаючись із ним перед похованням, востаннє цілують його; останнє прощання … Словник церковно-обрядової термінології